Мета роботи - удосконалити інфузійну терапію опікового шоку (ОШ) для поліпшення перебігу гострого періоду опікової хвороби. Проаналізовано результати лікування 390 постраждалих з глибокими і поверхневими опіками площею від 15 до 65 % поверхні тіла у відділенні інтенсивної терапії центру термічних уражень Київської міської клінічної лікарні № 2. Основну групу становили 240 хворих, під час лікування яких протягом 2007 - 2013 рр. використано оптимізований клінічний протокол інфузійної терапії (ІТ) ОШ із застосуванням сучасних інфузійних препаратів та вдосконалених формул розрахунку об'єму інфузії, що сприяло ефективнішому відновленню об'єму циркулюючої крові (ОЦК) та зменшенню гемоконцентрашї. Для порівняння проаналізовано 150 історій хвороби обпечених, лікування яких протягом 1995 - 2000 рр. проведеноза традиційною схемою ІТ. За допомогою клінічних методів оцінювали: загальний стан постраждалих, терміни виходу із ОШ і початку оперативних втручань, розвиток інфекційних ускладнень, строки відновлення шкірного покриву, тривалість перебування у стаціонарі. Проаналізовано ефективність використання різних формул розрахунку об'єму інфузії і сучасних інфузійних препаратів під час лікування гострого періоду опікової хвороби. Визначено особливості перебігу ОШ у хворих різних вікових груп. Застосування оптимізованих клінічних протоколів ІТ у хворих основної групи надало змогу швидко відновити центральну гемодинаміку, доставку і споживання кисню. Протягом першої доби ОШ у хворих основної групи спостерігали збільшення систолічного артеріального тиску на (<$E29~symbol С~9>) % і сатурації крові киснем на (<$E8~symbol С~2>) %. Введення до схем ІТ ОШ сучасних інфузійних препаратів (гідроксіетилкрохмалів, "Реосорбілакту", "Сорбілакту", соди-буфер тощо) сприяло ефективнішому відновленню ОЦК та зменшенню гемоконцентрації, про що свідчили показники гематокриту наприкінци першої доби лікування ОШ. При однаковому об'ємі інфузії у хворих основної групи цей показник становив <$E0,39~symbol С~0,07>, а у хворих групи порівняння - <$E0,49~symbol С~0,09>. Установлено позитивний зв'язок між застосуванням сучасних інфузійних препаратів і відновленням центрального венозного тиску (ЦВТ). Наприкінці першої доби лікування у хворих основної групи ЦВТ становив (<$E42,5~symbol С~4,5>) мм вод.ст., а у хворих групи порівняння - (<$E37,3~symbol С~3,5>) мм вод.ст. У всіх постраждалих спостерігали позитивні зміни параметрів центральної і периферичної гемодинаміки протягом стадії шоку (у порівнянні з першою добою шоку збільшився систолічний і діастолічний артеріальний тиск, зменшилися частота серцевих скорочень і частота дихання, підвищилася сатурація крові киснем), що надало змогу розпочати оперативні втручання у хворих основної групи на (<$E3,2~symbol С~0,7>) доби раніше, ніж у хворих групи порівняння. Встановлено, що об'єм інфузії корелює з тяжкістю стану хворого. Достовірне зниження рівня тканинної гіпоксії спостерігали лише після відновлення ОЦК. Результати лікування опікової хвороби у постраждалих з тяжким ОШ значною мірою залежали від характеру ініціальної протишокової ІТ. Висновки: підвищення ефективності протишокової терапії можна досягти як шляхом оптимізації об'єму перелитої рідини, так і за рахунок використання в складі ІТ сучасних інфузійних препаратів, які сприяють ефективнішому відновленню ОЦК та зменшенню гемоконцентрації. Загальновідомі формули розрахунку об'єму інфузії слід використовувати лише як рекомендацію і для визначення початкового обсягу ІТ. Реальний баланс рідини необхідно визначати за допомогою клінічних та лабораторних показників.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Коваленко Ольга Миколаївна (педагогічні науки)
• Коваленко Олександр Миколайович (економічні науки)
• Коваленко Олександр Михайлович (економічні науки)
• Коваленко Олександр Миколайович (технічні науки)
• Коваленко Олександр Миколайович (державне управління)
• Коваленко Оксана Миколаївна (історичні науки)
• Коваленко Олена Миколаївна (економічні науки)
• Коваленко Олена Миколаївна (фізико-математичні науки)
• Коваленко Ольга Миколаївна (медичні науки)
• Коваленко Олена Михайлівна (педагогічні науки)
• Коваленко Олександра Миколаївна (медичні науки)
• Коваленко Олександр Миколайович (1941–) (історичні науки)
• Коваленко Олена Миколаївна (1964–) (мистецтвознавство)
• Коваленко Олена Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"