Мета роботи - визначити місце анатомічної шкали оцінки тяжкості травми (ATS) у постраждалих із пошкодженням селезінки при закритій поєднаній абдомінальній травмі. До основної групи залучено 102 постраждалих із пошкодженням селезінки при закритій поєднаній абдомінальній травмі, в яких застосовували диференційований підхід до визначення обсягу обстеження та операції, а також вибору методу гемостазу залежно від тяжкості травми за шкалою ATS та ступеня пошкодження селезінки. Органозберігальні операції на селезінці виконували за допомогою аргоноплазмової коагуляції, електрозварювання та спленорафії. До контрольної групи залучено 126 постраждалих, у яких застосовували повний обсяг діагностичних та операційних заходів, які не залежали від тяжкості травми постраждалих. Органозберігальні операції виконували методом спленорафії. Постраждалих з ізольованою травмою селезінки і тяжкою черепно-мозковою травмою до груп дослідження не залучали. В основній групі з нетяжкою травмою за шкалою ATS було 33 (32,4 %) постраждалих, з тяжкою - 44 (43,1 %), з вкрай тяжкою - 25 (24,5 %). Лікувально-діагностичні заходи залежали від тяжкості травми і були виконані в повному, скороченому та мінімальному обсязі відповідно. Виявлено зворотну залежність між тяжкістю травми і можливістю виконання органозберігальних операцій на селезінці. В основній групі органозберігальні операції виконано у 42,16 % постраждалих, у контрольній - у 4,8 %, при нетяжкій травмі їх частка становила 78,8 %, при тяжкій - 29,5 %, при вкрай тяжкій - 16,0 %. В основній групі у порівнянні з контрольною частота післяопераційних ускладнень була меншою на 14,7 %, легеневих - на 18,2 %. Висновки: анатомічна шкала ATS надає змогу оцінити тяжкість травми постраждалих з пошкодженням селезінки при закритій поєднаній абдомінальній травмі й обгрунтувати обсяг обстеження та операційного лікування, а також можливість виконання органозберігальних операцій. Застосування диференційованої тактики, яке грунтується на оцінці тяжкості травми, надало змогу знизити загальну летальність в основній групі на 8,6 %: при нетяжкій травмі - на 6,1 %, при тяжкій - на 13,3%, при вкрай тяжкій - на 7,3 % (<$Ep~<<~0,05>).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Заруцький Ярослав Леонідович (медичні науки)
• Коваленко Валентина Михайлівна (педагогічні науки)
• Коваленко Віктор Миколайович (економічні науки)
• Коваленко Володимир Миколайович (економічні науки)
• Коваленко Віктор Михайлович (технічні науки)
• Коваленко Володимир Миколайович (державне управління)
• Коваленко Владислав Миколайович (сільськогосподарські науки)
• Коваленко Валерій Миколайович (фізико-математичні науки)
• Коваленко Віталій Миколайович (медичні науки)
• Коваленко Володимир Миколайович (1949–) (медичні науки)
• Коваленко Віта Миколаївна (філологічні науки)
• Коваленко Валентина Миколаївна (біологічні науки)
• Коваленко Валентина Михайлівна (філологічні науки)
• Асланян Сергій Арменакович (1952–) (медичні науки)
• Жовтоножко Олександр Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"