Досліджено загальнотеоретичні моделі поділу влади за умов обмежених монархій, а також президентських, парламентських і змішаних республік. Розкрито юридичні критерії класифікації форми державного правління, зокрема, закріплена у конституції конкретної держави та реалізована на практиці модель поділу державної влади, яка зумовлює специфічний порядок формування гілок влади, особливості розмежування їхньої компетенції, передбачає обрання тих чи інших важелів впливу (систему стримувань і противаг). Обгрунтовано комплексний підхід до розкриття змісту принципу поділу державної влади з точки зору його основних компонентів - інституційного, функціонального та суб'єктного. Визначено роль системи стримувань і противаг у механізмі поділу державної влади з точки зору широкого підходу до її визначення як системи повноважень гілок влади з взаємного інформування та співробітництва і вузького - як системи повноважень, необхідних для запобігання втручанню в компетенцію гілки влади з боку інших гілок, нейтралізації узурпаторських тенденцій останніх. Здійснено порівняння моделей поділу влади в парламентських, президентських і змішаних республіках. Показано, що для президентської республіки притаманна "жорстка" модель поділу влади, яка характеризується найбільш послідовним впровадженням усіх компонентів системи поділу влади - інституційного, функціонального та суб'єктного. У парламентських республіках діє "м'яка", "гнучка" модель поділу влади, яка зосереджує увагу насамперед на інституційному компоненті та не вимагає суб'єктного розмежування. Модель поділу влади у змішаних республіках наближається до "жорсткої" (президентської), проте у функціональному компоненті передбачає більш активну взаємодію між законодавчою та виконавчою гілками влади.

• Процюк Ігор Валерійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"