Охарактеризовано чинники землекористування (географічне положення, рельєф, клімат, грунти, корисні копалини, рослинність), що обумовлюють формування сучасних типів і форм використання земельного фонду у досліджуваному регіоні. Для історичного аналізу процесу використання земельного фонду обгрунтовано вживання терміна "еволюція землекористування", що зумовлено політико-правовими, еколого-технологічними й економічними чинниками. Виокремлено історичні етапи землекористування, подано визначення терміна "землекористування" як соціально-економічної категорії. Виокремлено класифікаційні категорії землекористування на рівні типу, а в їх межах - форм. Розроблено схему районування землекористування в досліджуваному регіоні (смуга землекористування, земельний край, земельний округ, земельний район). На основі аналізу в регіоні виокремлено чотири смуги землекористування, а в їх межах - дев'ять земельних країв. Проаналізовано структуру земельних угідь та види економічної діяльності в межах смуг землекористування, які є результатом цілеспрямованого перетворення лісових і лучних біоценозів. Встановлено показники забезпеченості землекористувачів земельними угіддями. З'ясовано, що первинним ареалом сільськогосподарського землекористування в регіоні є північно-східне Потисся, а найдавніші ареали цього типу сформувалися за рахунок освоєння алювіальних грунтів. З метою оцінювання ефективності сільськогосподарського землекористування застосовано комплекс просторових, правових, економічних, екологічних показників та їх бальну оцінку. Розроблено заходи оптимізації землекористування в регіоні.

• Паньків Зіновій Павлович (географічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"