Вперше з урахуванням сукупності онтологічних і гносеологічних ознак визначено юридичну природу адміністративно-деліктного провадження, участь в якому бере захисник, як різновиду адміністративної юрисдикції та адміністративного процесу, що полягає у здійсненні суб'єктами владних повноважень провадження у справах про адміністративні проступки у випадку скоєння адміністративного делікту. Вперше запропоновано широке розуміння сутності діяльності захисника на стадії перегляду справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з оскарженням постанови як відстоювання для свого клієнта компромісного рішення апеляційної інстанції, яке б відповідало інтересам підзахисного, законного (побудованого та теорії позитивізму), гуманного та справедливого (яке відповідає вимогам природного права), соціально та психологічно обгрунтованого. Удосконалено поняття адміністративно-правового статусу захисника в адміністративно-деліктному провадженні як сукупності юридичних засобів, що характеризують його місце та роль як учасника провадження у справах про адміністративні правопорушення. Поглиблено поняття принципів діяльності захисника в адміністративно-деліктному провадженні як основоположних засад і правових ідей, на яких базується діяльність захисника в процесі провадження у справах про адміністративні правопорушення, забезпечуються права, свободи та законні інтереси осіб, причетних до такого провадження.

• Ващук Ярослав Вікторович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"