Досліджено співвідношення поетично-світоглядної моделі, втіленої у стародавній китайській поезії та її музичної інтерпретації у творчості європейських, зокрема, українських, митців у жанрі камерно-вокальної лірики. Визначено естетико-філософське спрямування та провідні засади поетики стародавнього Китаю на матеріалі жанрової системи мистецького поетичного спадку часів династії Тан, імперії Сун та Юань, як основного джерела поетичних перекладів і переспівів, інспірованих європейськими митцями. Прослідковано типологію звернень до рефлексій китайської культури в музичному мистецтві різних жанрів: симфонії, опери, балету, камерно-вокального. Виявлено специфіку втілення китайських поетичних текстів (у первісному та подвійному перекладі, а також у поетичних переспівах) в камерно-вокальному жанрі в музичному мистецтві західної Європи та Росії. Досліджено засади української традиції втілення китайської поезії в камерно-вокальній творчості, відзначено відмінності пошуків митців України та Галичини першої третини XX ст. та особливості сучасної композиторської творчості в цьому жанрі. Конкретизовано спадкоємність та новаторство в інтерпретації нових перекладів давньої китайської поезії українськими композиторами з позицій естетики постмодернізму.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"