На підставі проведених комплексних досліджень розширено наявні дані про патогенетичні механізми формування пубертатних маткових кровотеч (ПМК). Встановлено, що різноманітність клінічного перебігу, особливості гормональної регуляції ПМК пов'язані з масою тіла, на тлі якої вони формуються. Визначено генетичні та середовищні фактори ризику у разі ПМК. Доведено наявність обтяженого сімейного анамнезу щодо порушень репродуктивної системи та накопичення неінфекційних захворювань у родичів першого ступеня спорідненості. З'ясовано, що успадкування патологічних ознак серед поколінь здійснювалося вірогідно частіше за обома лініями одночасно, ніж за материнською або батьківською лініями ізольовано, виділено критерії прогнозування для виявлення дівчаток з високим генетичним "ризиком" щодо виникнення ГІМК. У хворих на ПМК оцінено стан гормонів енергетичного забезпечення, обгрунтовано місце лептину та інсуліну в порушеннях функції гіпофізарно-гонадної системи, що поглибило розуміння патогенезу цього захворювання. На підставі регресійного та факторного аналізів створено модель впливу лептину та інсуліну на варіабельність рівнів гонадотропних гормонів. Доведено, що рівень фолітропіну детермінується лептином та інсуліном, а лютропін - інсуліном. Визначено частоту і характер порушень вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих на ПМК.

• Диннік Олександра Олексіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"