Висвітлено проблему розгляду умов можливості філософії як свідомої і мотивованої діяльності через призму феноменологічного вчення про інтенційність свідомості та прагматистського підходу до розуміння істини. Виведено особливе поняття про істину (поняття істини- керигми, істини як адресованого повідомлення), що формулюється в ході спроби трансцендентального аналізу свідомості із мінімальним рівнем абстрагування від справжнього, особистісного образу буття людини. Даний аналіз проблематизує, по-перше, характерний для традиційного прагматизму релятивізм щодо істини, який має феноменологічно узгоджуватися із вченням про апріорні властивості свідомості, а по-друге, неясність справжніх причин і мотивів філософування. Істина-керигма, на відміну від модерного поняття про істину, має своїми основними рисами, по-перше, вкоріненість у довірі як модусі свідомості, по-друге, свою реалізацію в переживанні фактичності комунікації, і по-третє, той чи інший спосіб тематизації скінченності людського життя. Розкрито місце онтології в структурі свідомості, виокремлено мовні форми реалізації онтологічних інтенцій, розглянуто умови можливості виповнення останніх. Розглянуто питання про онтологічну рецепцію, тобто не просто теоретичне прийняття, але і вітальне засвоєння певного знання. Такій рецепції відповідає розроблюваний концепт істини.

• Азархін Кирило Андрійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"