Обгрунтовано концепцію лінгвокультурного кодування життєвого світу людини в дискурсі. Запропоновано лінгвосеміотичний підхід до дослідження мови, який передбачає її вивчення в тісному зв'язку з процесами кодування дискурсу, зумовленими культурою та духовним життям за конкретних історичних умов. Простежено внутрішні зв'язки базових понять сучасних семіотичних доктрин з фундаментальними питаннями мовознавчих досліджень, обгрунтовано доцільність виокремлення нового підрозділу мовознавчих студій - лінгвокультурної семіотики. Досліджено характер знакової діяльності в англійському інституційному дискурсі епохи Тюдорів. Уведено поняття лінгвокультурного простору як інтерпретаційної моделі життєвого світу людини і як реальності людської свідомості, що об'єктивується у вигляді знакових утворень. Виокремлено мережу базових, лінгвокультурних і гіперкодів у англійських парламентських актах кінця XV - початку XVII ст., розкрито їх мовне втілення для відтворення лінгвокультурного простору англійця цієї епохи. Встановлення комунікативної значущості кодів у парламентському акті надало змогу представити його як складний знак, породжений соціальним інститутом парламенту, що в процесі семіозису набуває реляційних властивостей - створює подієву, поняттєву та культурну інтерпретанти у свідомості інтерпретатора, які детермінуються життєвим світом людини. Описано комунікативно-прагматичну природу парламентських актів досліджуваного періоду як перформативних висловлювань, визначено їхню роль у координації комунікативної взаємодії КОРОНА - ПІДДАНІ.

• Андрейчук Надія Іванівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"