Вперше проаналізовано метафізичний аспект філософії організму А. Н. Вайтгеда через розкриття її головних понять та принципів в історико-філософському ракурсі. Проаналізовано, що онто-гносеологічний вимір філософії організму А. Н. Вайтгеда встановлюють наступні фази: початкову (дане, фізичні почуття, векторна форма), додаткову (концептуальні почуття, об'єктивно дане, скалярна форма, естетичне та інтелектуальне додавання) та сатисфакцію (обмеження абстрактної можливості до особливої реальної потенційності); та види процесів (мікро- та макроскопічний). Розглянуто, що семіотичним аспектом філософії організму А. Н. Вайтгеда є символічне відношення як пропозиція зміни аристотелівської суб'єктивно-предикативної форми побудови суджень. Визначено, що особливістю етико-теологічного змісту філософії процесу є: когерентність індивідуальної та суспільної відповідальності; процесуальний характер свободи та абсолюту; танок, як образ співвідношення свободи та залежності людини та Бога. Вдосконалено генетичну основу метафізики процесу А. Н. Вайтгеда, якою є античний платонізм у бінарних опозиціях "порядок/хаос", "буття/становлення", "субстанція/акциденція".

• Жадяєв Денис Володимирович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"