Увагу приділено теоретико-емпіричному визначенню психологічних чинників прояв синдрому "емоційного вигорання" у представників різних типів професій і безробітних. Встановлено, що безробітні значуще сильніше, ніж ті, хто працює, страждають від "емоційного вигорання", що дозволяє використовувати поняття синдром "емоційного вигорання" та поза межами професійної діяльності. Визначено, що зі зниженням "емоційного вигорання" пов'язані найбільше - задоволеність роботою, самоактуалізація, внутрішньоособистісний емоційний інтелект та усвідомленість життя, а з підвищенням - захисні механізми "заміщення" та "регресії", нейротизм, а також такі копінг-стратегії, як утеча-уникнення та конфронтаційний копінг. Розглянуто синдром "емоційного вигорання" як один із проявів і наслідків соціально-психологічної незрілості та недостатньої самореалізації у роботі. "Емоційне вигорання" розглянуто у тісному зв'язку із системою психологічних корелят, які відображають усі рівні психологічного здоров'я. Порушення особистісно-смислового рівня психологічного здоров'я є найбільш показовими для переходу від відсутності до появи синдрому, тоді як подальше розвинення "емоційного вигорання" більш пов'язане з індивідуально-психологічною та психофізіологічною складовими психологічного здоров'я. Обгрунтовано рекомендації щодо побудови психокорекційних програм для профілактики та зменшення наслідків поданого синдрому.

• Дроздова Анна Ростиславівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"