Проаналізовано фактори, що впливають на граничну роздільну здатність методів пружного розсіяння іонів. Показано підвищення роздільної здатності у 10 разів (з 15 - 30 кеВ до 1,5 - 3 кеВ за енергії первинних іонів 1 МеВ) за рахунок використання електростатичного спектрометра замість стандартного напівпровідникового детектора, а також за рахунок зменшення розкиду енергії первинних іонів. У складі аналітичного прискорювального комплексу створено новий канал пружного розсіяння, оснащений прецизійним електростатичним спектрометром з відносною енергетичною роздільною здатністю 3 х 10{\up\fs8 -4}. Досліджено поверхні розплавлених металів методом резерфордівського зворотного розсіяння та експериментально показано, що за кута розсіяння 38° вклад шорсткості поверхні зразка в роздільну здатність методу не перевищує 1,8 кеВ. За рахунок оптимізації іонно-оптичної системи збільшено густину іонного струму на мішені приблизно у 60 разів, що дозволило звузити стабілізаційну щілину прискорювача, та завдяки цьому зменшити енергетичний розкид первинного пучка до 0,9 кеВ на 1 МВ прискорювальної напруги. На створеному аналітичному каналі пружного розсіяння методом ядер віддачі визначено стехіометричне співвідношення в зразку пресованої губки гідриду титану. Показано, що на один атом титану в зразку приходиться менше двох атомів водню.

• Крамченков Андрій Борисович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"