В контексті культурно-географічних умов, що формували військову модель Південно-Західної Русі X - першої половини XIII ст., досліджено еволюцію комплексу озброєння воїнів цього регіону. Зазначено, що військова модель князівств Південно-Західної Русі формувалась на пограниччі між двома принципово різними концепціями військової справи - «осілої» та «кочової». Саме таке положення обумовило вибір особливого (середнього) шляху розвитку, в якому поєднались передові досягнення трьох напрямів взаємовпливу - «східного», «південного» та «північного». Показано, що комплекс озброєння воїнів Південно-Західної Русі поступово пристосовувався до ведення мобільного кінного бою та війни на два фронти. Обгрунтовано необхідність виокремлення «історичної» та «археологічної» типологізації комлексу обзроєнь . Встановлено історичні закономірності та культурно-географічні особливості процесу розвитку військової справи Південно-Західної Русі у X - першій половині XIII століття.

• Греков В'ячеслав Дмитрович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"