Розглянуто проблеми розгляду умов функціонування релігій в масовому суспільстві у контексті аналізу соціального змісту релігійних дискурсивних практик. Розкрито сутність, зміст, форми прояву релігійних дискурсивних проктик. Соціально-філософський аналіз релігійних дискурсивних практик проблематизує як функціонування релігії в соціальному бутті суспільства в цілому, так і співвідношення її з соціальними процесами масовизації зокрема. Обгрунтовано доцільність введення поняття релігійних дискурсивних практик для дослідження трансформації релігійної свідомості, інституціональних змін, форм комунікації, таких процесів як делокалізація релігій, виникнення нових квазірелігійних утворень. Релігійні дискурсивні практики розглянуто як соціально обумовлену духовно-практичну діяльність, метою якої є поширення та поглиблення релігійного знання та існують у контексті множини дискурсивних практик, які передбачають одночасне функціонування різних типів дискурсу, що пронизують соціально-комунікативний простір як інформаційні потоки. Наведено класифікацію релігійних дискурсивних практик, відповідно до якої їх функціонування відбувається у формах діалогу, конфлікту, соціальної адаптації у комунікативному просторі. Визначено основні тенденції розвитку релігійних дискурсивних практик у масовому суспільстві, що відображаються в процесах модернізації, локалізації, делокалізації, секуляризації, екуменізації, які, в свою чергу, стають визначальними для змісту та способів життєдіяльності людини.

• Гриньків Андрій Петрович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"