Охарактеризовано філософсько-правові аспекти наукової творчості видатного вітчизняного правознавця Ф. В. Тарановського (1875 - 1936 рр.). Основою праворозуміння фахівця визнано філософський позитивізм. Праворозуміння ученого є цілісним складно організованим ученням, в якому поєднуються теоретико-юридичні, історико-правові та філософсько-правові рівні осмислення правової реальності. Зроблено висновок про створення ним підгрунтя інтегративного праворозуміння. Онтологічні аспекти учення про право у творах Ф. В. Тарановського представлено як осмислені з позицій соціології та принципу історизму питання про поняття права, структуру права, включно право в об’єктивному та суб’єктивному сенсі, форми позитивного права, здійснення та застосування права. Пошуки гносеологічного інструментарію вченим головним чином пов’язані з історією права. Будучи філософським позитивістом, у сфері пізнання він був супротивником монізму та прямолінійного одностороннього підходу. Вказано на те, що Ф. В. Тарановський визнавав цінність права, яку розумів в інструменталістському ключі. У розумінні основного питання історіософії він був прихильником стадіально-цивілізаційної схеми історичного процесу, рушійними силами якого уважав соціально-економічний фактор, та інші, у тому числі - правові фактори розвитку. Філософія правової історії представлена у нього засобами методологічного оснащення історико-правового дослідження. Ф. В. Тарановський заклав основи методології історико-правового джерелознавства, яку оцінено як підхід до герменевтичної парадигми історико-правового дослідження.

• Костиря Олена Валиславівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"