Вивчено питання підвищення діагностики перинатального гіпоксичного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених із малою та дуже малою масою тіла та прогнозування перебігу даної патології у гострому періоді на основі вивчення особливостей мікроелементного та енергетичного забезпечення протягом неонатального періоду. Встановлено, що у недоношених новонароджених гіпоксичне ураження ЦНС призводить до дисбалансу мікроелементів (Zu, Cu, Fe), ступінь тяжкості якого поглиблюється зі зменшенням маси тіла та зростанням тяжкості ураження ЦНС. Підкреслено, що у новонароджених із малою та особливо з дуже малою масою перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС призводить до значного пошкодження клітинних мембран та проникнення до кров'яного русла нейроспецифічної енолази (НСЕ), за концентрацією якої можливо прогнозувати формування деструктивних змін головного мозку. Перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС у дітей супроводжується порушенням стану енергетичного забезпечення, яке проявляється зниженням морфометричних показників активності сукцинатдегідрогенази (СДГ) лімфоцитів периферійної крові поряд з активацією анаеробного гліколізу у вигляді достовірного збільшення лактатдегідрогеназа (ЛДГ) сироватки крові, що залежить від маси тіла дитини та ступеня тяжкості гіпоксичного ураження. Запропоновано у недоношених новонароджених із малою та дуже малою масою тіла з метою діагностики перинатального гіпоксичного ураження ЦНС та прогнозування перебігу захворювання у гострому періоді визначати рівень НСЄ, ЛДГ сироватки крові, морфометричні показники активності СДГ лімфоцитів та вміст есенційних мікроелементів (заліза, міді та цинку) у сироватці крові, еритроцитах та сечі на 3 - 7 та 20 - 30 добу життя.

• Петрашенко Вікторія Олександрівна (медичні науки)
• Петрашенко Валентина Олексіївна (1950–2006) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"