Розглянуто філософсько-релігієзнавчий напрям розвитку богословсько-філософської традиції обгрунтування православного культу іконошанування. Проаналізовано історію виникнення християнської ікони та розвитку культу іконошанування виявив не зовсім типову для православної традиції відмінність між теоретично-філософською та релігійно-практичною стороною сучасної християнської ікони. Доведено, що класичне (візантійське) богословсько-філософське обгрунтування культу іконошанування в концепціях Йоана Дамаскіна та Феодора Студита богословське за змістом та філософське за формою доведення. На основі дослідження праць С. Булгакова, П. Флоренського, митрополита Іларіона (Івана Огієнка), Д. Степовика розкрито відмінність між класичною (візантійською) концепцією іконошанування та богословсько-філософськими й релігієзнавчими концепціями мислителів XX - початок XXI ст. Зауважено, що сучасний концептуально-теоретичний відхід від класичного (візантійського) розуміння ікони та культу іконошанування має негативні наслідки у релігійно-практичній площині, що стосуються виникнення сучасних ікон, які не завжди відповідають іконографічному канону у класичному розумінні цього поняття. Наголошено, що це, у свою чергу, призводить до небезпеки втрати релігійної традиції шанування ікон.

• Галуйко Роман Мар'янович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"