Досліджено проблемні питання, пов'язані з науково-прикладним обгрунтуванням організаційно-правового механізму експертизи нормативних актів у системі публічного управління в Україні. Розкрито теоретико-методологічні засади вказаної експертизи у нормотворчому процесі як самостійної юридичної категорії, з'ясовано її зміст, уточнено класифікацію та сутнісні ознаки поняття "експертиза нормативних актів". Доведено, що експертиза нормативних актів, як засіб подолання нормотворчих помилок повинна носити комплексний характер і включати, крім експертних оцінок техніко-юридичного характеру (правова експертиза), спеціалізовані експертизи, зокрема економічну, правову, соціологічну, фінансову тощо. Обгрунтовано підходи до запровадження аксіологічної складової в нормотворчий процес, а саме етичної експертизи як складової експертизи нормативних актів. Визначено основні напрямки інституалізації експертизи нормативних актів у системі публічного управління й утворення відповідних інституцій у структурі органів публічної влади. Розроблено схему практичного застосування вказаної експертизи у нормотворчому процесі органами публічної влади.

• Зелінський Сергій Володимирович (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"