На підставі власних матеріалів та з урахуванням новітніх вітчизняних і зарубіжних даних охарактеризовано геологічні умови утворення газогідратів у різновікових морських відкладах Азово-Чорноморської акваторії. Увагу приділено північно-західній частині Чорного моря, де детально вивчено одну із структур - Голубину або Альфа. Вперше за результатами проведених комплексних досліджень оцінено запаси газогідратів. З'ясовано, що на шельфі північно-західної частини Чорного моря в газогідратах знаходиться 50 - 60 трлн. м куб. горючого газу, в глибоководній частині - не меньше 35 трлн м куб. За геолого-сейсмічними даними встановлено, що в Чорному морі скупчення газогідратів утворюють потужні поклади на значних територіях. На підставі аналізу результатів сейсморозвідувальних досліджень вперше встановлено багатошарову будову покладів газогідратів. Детально вивчено та обгрунтовано можливість використання трьохшарової будови структури Голубина для постановки бурових робіт і подальшого видобутку горючого газу та газогідратів. Доведено, що провідна роль у формуванні газогідратів північно-західної частини Чорного моря належить газовивідним структурам "курців", а також місцям активних газовиділень, що супроводжуються інтенсивним зростанням бактеріальної мікрофлори. Ці ознаки є головними новими нетрадиційними пошуковими критеріями й ознаками скупчень газогідратів. Аналіз геологічних умов утворення газогідратів дає підстави стверджувати, що седиментаційні процеси в Азово-Чорноморському басейні не можуть бути єдиною причиною акумуляції вказаних вище запасів газогідратів. За результатами аналізу проблеми походження газогідратів обгрунтовано припущення, що метан є продуктом дегазації глибинних надр (мантії) Землі.

• Сокур Олег Миколайович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"