Досліджено історичний досвід формування та еволюції Воєнної організації (сектору безпеки і оборони) України. Проаналізовано воєнно-політичні, воєнно-стратегічні і військово-технічні умови створення та еволюції цієї організації. Проаналізовано діалектичний розвиток Воєнної організації (сектору безпеки і оборони) України як сукупність елементів, що утворюють цілісну систему, тісно пов'язану з суспільством і економічним комплексом держави. Досліджено динаміку відповідних структурних змін та вирішуваних завдань у контексті впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Здійснено історичну реконструкцію процесів діяльності органів державної влади і військового управління у сфері розбудови та реформування Воєнної організації (сектору безпеки і оборони) України, відтворено основні тенденції й особливості цих процесів у контексті історичних умов. Виявлено основні причини, які вплинули на вибір національної моделі військового будівництва та шляхи її подальшого реформування. Запропоновано шляхи досягнення раціонального балансу між рівнем воєнної могутності, реальними потребами оборони та економічними можливостями держави з метою дотримання у військовому будівництві України принципу оборонної достатності. Узагальнено досвід створення й функціонування Національної гвардії України як цінний внесок у скарбницю українського державотворення. Проаналізовано еволюцію Воєнної доктрини України, здійснено критичний аналіз змісту Воєнних доктрин 1993, 2004 і 2012 рр. Виявлено передумови і потреби перетворення Воєнної організації України на сектор безпеки і оборони держави. Сформульовано вихідні дані для введення терміна "сектор безпеки і оборони" в законодавче поле України.

• Кузьмук Олександр Іванович (військові науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"