Вперше доведено, що преморбідний (по відношенню до формування опіоманії) афективний статус осіб, залежних від опіоїдів, достовірно відрізняється від такого практично здорових осіб (за більшою частотою симптомів депресії). Відзначено преморбідну схильність до депресивних розладів впливає на актуальний афективний статус хворих на всіх етапах формування ремісії. Вперше показано, що наявність у преморбіді депресивного епізоду є найбільш значущим фактором ризику формування залежності від опіоїдів, що свідчить про патогенетичний зв'язок між афективною й адиктивною патологією. Встановлено, що інтенсивність численних проявів синдрому відміни на висоті його розвитку зростає настільки, що нівелює вплив інших чинників на актуальний афективний статус пацієнта. Доведено, що ефективність виходу з депресії в ранньому постабстинентному періоді неухильно зростає по мірі зменшення виразності преморбідних афективних розладів депресивного кола (АРДК), а резистентність хворих, залежних від опіоїдів, до антидепресивної терапії прямо пропорційна тяжкості АРДК в преморбіді. Показано, що навіть короткий курс антидепресивної терапії на початку реабілітаційного процесу істотно підвищує рівень комплаєнсу та, відповідно, зміцнює прихильність хворого, залежного від опіоїдів, до реабілітації.

• Друзь Олег Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"