З'ясовано світоглядні та естетичні засади письменників із середовища журналів "Літературно-науковий вістник" (1922 – 1932 рр.) і "Вістник" (1933 – 1939 рр.), які яскраво відрізнили цю літературну та інтелектуальну течію в міжвоєнній добі. Вперше переосмислено добу середньовіччя як феномен всеєвропейського сплеску релігійних почуттів, настроїв лицарства і мистецької готичної піднесеності в аспекті стилю і форми. Послідовно доведено, що вісниківців єднав тип героїчної свідомості, неоромантичні поетико-стильові імпульси та способи творчості, історико-націософський характер мислення. Виявлено, що вони були вельми близькими на жанрово-формальному рівні, насамперед в аспекті засвоєння стильових елементів героїчного епосу. Широко і всебічно інтерпретовано низку естетичних та культурологічних категорій із мистецьких традицій середньовіччя, які залучаються до аналізу художніх відкриттів письменників-вісниківців. З теоретичного погляду вдосконалено розуміння філософії вісниківського традиціоналізму. Удосконалено теоретичне розуміння поетико-естетичної концепції неоготики, яку успішно застосовували у своїй творчій практиці поети вісниківського кола.

• Якимович Олена Леонідівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"