Дослідження присвячено вирішенню проблем запобігання інтра- та післяопераційним ускладненням. Покращанню результатів хірургічного лікування хворих на об'ємні утворення печінки на основі комплексного експериментально-клінічного вивчення особливостей впливу різних методів дисекції на паренхіму печінки. Розроблено оригінальний спосіб і пристрій для газоструминної дисекції, які засновані на розподіленні тканини печінки струменем газу, під тиском, що перевищує міцність її паренхіми, але не досягає міцності строми. На основі математичного моделювання та в експерименті на трупній печінці людей (n=12) оптимізовано технологічні параметри газоструминної дисекції та роботу пристрою. У ході експериментальних досліджень, що були проведені на 32-х кролях та 36-ти свинях, опрацьовано технологію газоструминної дисекції, вивчено динаміку репаративних і регенераторних процесів у зоні резекції за умов використання різних методів дисекції. Доведено безпечність запропонованого методу газоструминної дисекції. Визначено, що найбільш оптимальними, малотравматичними та прогностично сприятливими методами для загоєння є газоструминна, водоструминна та ультразвукова дисекції. У клінічній частині дослідження виконано аналіз хірургічного лікування 200 хворих на об’ємні утворення печінки. Усі властивості методів дисекції паренхіми печінки було оцінено на основі аналізу показників ефективності, травматичності та результатів хірургічного лікування пацієнтів групи порівняння (90 пацієнтів). Доведено, що методики ультразвукової та водоструминної дисекції забезпечують збереження функціональної активності печінки після її резекції та мінімальну кількість післяопераційних ускладнень. Методика інструментальної дисекції є більш травматичною, але не впливає на функціональну активність і післяопераційні ускладнення. На основі комплексного аналізу результатів дослідження запропоновано новий тактичний підхід щодо вибору методу дисекції, який було використано у пацієнтів основної групи (110 пацієнтів). Доведено що він дозволив зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 36,7 % до 20,9 % та знизити летальність із 8,9 % до 3,6 %.

• Скорий Денис Ігоревич (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"