Розглянуто проблему суб’єктивності в контексті критичних досліджень філософії М. Гайдегера. Розкрито нові теоретичні ресурси поняття "суб’єкт", а також обгрунтовано значимість концепту суб’єктивності для розв’язання філософсько-антропологічних завдань, зокрема для з’ясування сутності людини. Наведено критичні аргументи, які з різних позицій підважують логічну послідовність Гайдегерової феноменологічної деструкції суб’єкта. Окремо розглянуто поняття трансцендентальної уяви з погляду її десинтезуючої функції, що надає підстави по-новому висвітлити проблематику синтезу Я та сформувати новий погляд на людину як складну та розщеплену дійсність. Увагу приділено вченню про етичний суб’єкт Е. Левінаса - важливій складовій постгайдегерівського дискурсу. Відстежено послідовність обгрунтування філософом таких понять, як "гіпостазис" (подія суб’єктивації суб’єкта), "відділення" (психічний первінь людської інтеріорності), а також "субституція" (підстановка Іншого на моє місце). Розглянуто етичну суб’єктивність у контексті часової проблематики та з’ясовано значення несинтезованих або нетемпоральних часових вимірів, узагальнених у понятті "діахронія".

• Карачевцева Лариса Миколаївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"