Вперше на підставі комплексного патогістологічного, гістохімічного, імуногістохімічного та морфометричного дослідження трепанобіоптатів печінки хворих і аналізу їх лабораторно-біохімічних показників науково обгрунтовано концепцію патоморфологічного визначення основних модальностей прогресії хронічних вірусних гепатитів (ХВГ) В, С і В+С з урахуванням вірусобумовленого руйнування гепатоцитів, виразності імуноклітинної деструкції та ступеня і типу фіброзу печінки. Доведено необхідність індивідуального підходу до патоморфологічного дослідження гепатобіопсій, спрямованого на визначення варіабельності перебігу ХВГ та його прогресування, які залежать від генотипу збудника, стану реактивності макроорганізму та відповіді хворого на противірусну терапію. Показано, що в прогресуванні ХВГ домінантне значення мають імуноцитарний кілінг гепатоцитів та імуноклітинне руйнування печінки в зонах "ступінчастих та мостоподібних некрозів" агресивними спеціалізованими імуноцитами. Імуногістохімічними методами доведено, що в прогресуванні ХВГ В, С та В+С негативну роль відіграє фіброз печінки. Підтверджено, що стадію перебігу ХВГ В, С та В+С найбільш достовірно віддзеркалює, визначений в біопсіях ступінь фіброзу печінки. У хворих на ХВГ описано основні гістологічні різновиди гепатоцелюлярної карциноми печінки, в якій імуногістохімічно визначається експресія маркеру гепатоцитів Hepatocyte. Доведено, шо експресія раковими клітинами HBcAg та HBsAg є найбільш переконливим свідченням взаємозв’язку раку печінки та ХВГ В.

• Гаврилюк Алла Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"