Проаналізовано систему теоретичних передумов філософського осмислення аксіологічних ідей та вказано на особливості сучасної науки, які актуалізують процеси аксіологізації наукового пізнання і виокремлення аксіології науки. Розкрито роль внутрішніх і зовнішніх цінностей у сучасному науковому пізнанні, в осмисленні взаємозв’язку наукової істини й цінностей, визначенні фундаментальних та прикладних досліджень. Проаналізовано еволюцію трактувань наукової істини в контексті конкретних гносеологічних ситуацій сучасного природничо-наукового пізнання. Визначено зміни, яких зазнають ідеали та критерії наукової раціональності за сучасних умов (на прикладі метанаукового дослідження процедур обгрунтування високоабстрактних теоретичних конструкцій), що свідчить про тенденцію до більш "м'якої" методології та лібералізацію критеріїв наукової раціональності, якщо останню розглядати з нормативної точки зору. Обгрунтовано, що сучасна епістемологія, незважаючи на ряд гносеологічних труднощів (ефект "експериментальної невагомості" і "недовизначеність" теорії емпіричними даними; історична мінливість методологічних принципів тощо), зберігає за собою функцію давати адекватний аналіз особливостей сучасних пізнавальних ситуацій у науці.

• Заглада Віктор Миколайович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"