Проведено концептуально-аналітичне осмислення православного богослов'я в контексті виявлення діалогізму як способу постановки й експлікації ідейно-догматичного змісту та розуміння питань культово-релігійного життя. Проаналізовано історичне становлення догмату троїчності та виявлено характер понятійної роботи, яка привела до висунення понять "усія" та "іпостась" як таких, що виявляють специфіку єдності та троїчності. Обгрунтовано, що діалогічна аналітика тринітарності надає можливості для понятійно-концептуального схоплення реальності особистісного буття. Прослідковано діалогічну природу христологічного догмату, що виразилося у визнанні мови христології мовою неурізаної, цілісної антропології, яка для збереження повноти людського буття має бути христоцентричною. Під час розгляду ісихазму виявлено, що проведене Г. Паламою розрізнення сутності й енергій Божих за умов збереження їх єдності надає сучасній думці, зацікавленої темою "інакшості" й "Іншого", зразкову формулу для висловлення з'єднуючої дистанції як умови автентичності сприймання Іншого. З'ясовано діалогічні аспекти розуміння Церкви та проведено герменевтично-екзистенціальне осмислення Євхаристії як реального, а не образно-метафоричного або номінального залучення до Бога: божественна присутність у Євхаристії має символічний, але реальний характер. Християнське розуміння символу не протиставляє його реальності, фіксуючи у його природі здатність виводити за межі самого себе, являти та передавати "інше" саме як "інше", що повертає Богопізнанню його первинний смисл - не бути знанням про Бога, але бути знанням Бога, єдністю з ним, і це позбавляє християнське життя самодостатньої автономної замозачиненості.

• Возняк Ореста Тарасівна (філософські науки)
• Возняк Орест Тарасович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"