Дисертація є інтегральним, системним дослідженням, спрямованим на конструювання цілісної матриці віртуальної культури шляхом девіртуалізації сучасного соціуму, що дало можливість викристалізувати її метафізичні підстави за інокультурних умов. У проведеному дослідженні всупереч переорієнтації сучасної філософії з поняття структури на поняття нон-фінальної структурації, яка забезпечує принципово аструктурний та нелінійний спосіб організації цілісності, запропоновано структурний підхід у дослідженні віртуальної культури, який здійснено за допомогою синтезу існуючих методологій та наукових підходів як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Проаналізовано передумови та можливі зміни культурних кодів у сучасному диталізованому медіасередовищі. Зазначено, що створений трансмедійний універсум забезпечує не тільки системну віртуалізацію реальності, але й спонукає до реалізації віртуального, як цілком реального. Здійснено онтичний зріз віртуальної культури в системі координат virtus-ontos, що дозволило виокремити основні проблеми віртуальної самоідентифікації людини. Наголошено, що віртус у сучасному зрізі - трансцеденція без трансцедентного, - втратив якість божественної сили, змістовного наповнення та деессенціалізувався, залишивши за собою лише безформну порожню оболонку.

• Журба Марина Анатоліївна (біологічні науки)
• Журба Микола Анатолійович (філософські науки)
• Журба Михайло Анатолійович (1953–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"