Вперше в українському літературознавстві комплексно досліджено проблему інтертекстуальності в безпосередньому зв’язку з інтеркультурною її парадигмою на різних рівнях художнього тексту. Виявлено інтерпретаційні можливості інтертекстуальності, літературної традиції та біблійного глокалізму в аналізі та інтерпретації в художньому тексті інтеркультурних патернів, їх виявів на багатоетнічному пограниччі, в історії повсякденності та історії ментальностей. Простежено духовно-естетичні тенденції літературного ландшафту доби Модерну на прикладі художньої прози Й. Рота як інтертексту, доведено, що його художня творчість має інтеркультурний вимір. Удосконалено теоретичні розробки щодо концептів інтертекстуальності та інтеркультурності як естетичних феноменів і літературних прийомів німецькомовної модерністської літератури 1930-х рр. Проінтерпретовано інтертекстуальність як безперервний процес взаємодії текстуального та світоглядного матеріалу, який виявляється в художньому тексті у цитуванні (інколи - самоцитуванні), алюзіях, ремінісценціях, що контрастують за стилем з авторським текстом.

• Монолатій Тетяна Петрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"