Проведено соціально-філософське дослідження побуту як соціокультурного феномену, в якому визначено теоретико-методологічні засади вивчення побуту, основні концептуальні підходи щодо тлумачення цього поняття у суспільствознавчій думці. Обгрунтовано соціокультурну детермінацію побуту та розглянуто особливості його національної самобутності за умов глобалізації. Побут визначено як позавиробничу сферу діяльності соціального суб’єкта, зумовлену конкретно- історичними та соціокультурними особливостями й спрямована на збереження і ретрансляцію соціокультурних зразків у просторі та часі з метою відновлення життєвих функцій людини. Встановлено, що побутова сфера формує не тільки матеріальну, а й соціально-психологічну основу національної та культурної ідентичності, сприяє захисту національного в інонаціональному, глобалізованому середовищі. Доведено, що нівеляція кризових явищ в українському суспільстві можлива й на основі стратегії розвитку побуту в напрямку його індивідуалізації, поєднання глобального та національного, відмови від ідеї тотального усуспільнення побутової сфери, що сприятиме удосконаленню та відтворенню фізичних і духовних сил людини.

• Шаповалова Лілія Олександрівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"