Висвітлено одне з найбільш значущих соціокультурних явищ російської історії, яке виникло на грунті європейської бальної практики, а з часом набуло національних властивостей і знайшло різноманітне висвітлення у музичному мистецтві. Зазначено, що в Росії функціонувала особлива модель бальної церемонії ("російський бал"), яка зумовила специфіку її музичного оформлення та художнього втілення в музиці XIX ст. Визначено етапи еволюції бальної практики, охарактеризовано її музичний складник, що знаходився у постійному оновленні відповідно до жанрово-стильових тенденцій часу. Охарактеризовано процес перетворення балу з урочистої події державної важливості на факт особистої біографії його учасників, що призвело до виникнення у різних видах мистецтва особливого тематичного прошарку, пов’язаного із художнім сприйняттям цієї події. На підставі аналізу оркестрових, фортепіанних, камерно-вокальних та оперних творів, у яких знайшла втілення тема балу, виявлено принципи відтворення "бальної фабули" та основні різновиди "бального сюжету", що виникає у конкретному музичному творі внаслідок різнопланової взаємодії трьох драматургічних ліній: жанрово-побутової, лірико-психологічної та містичної. Узагальнено художній досвід відтворення російського балу, встановлено два варіанти репрезентації балу: як художнього цілого (наприклад, у фортепіанних циклах А. Рубінштейна "Бал" і "Костюмований бал") та як частини художнього цілого (як в операх М. Глінки, М. Римського-Корсакова, П. Чайковського, Е. Направника). Запропоновано розгляд балу як музично-сценічної проблеми на прикладі порівняння чотирьох трактувань опери П. Чайковського "Євгеній Онєгін": Ю. Тємірканова (1983), В. Гергієва - Р. Карсена (2007), Д. Баренбойма - А. Брет (2007), О. Ведернікова - Д. Чернякова (2008).

• Єфремова Ірина Володимирівна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"