Розглянуто наукові підходи до трактування основних понять: "готовність", "педагогічна діяльність у вищій школі", "майбутні викладачі ВНЗ", "готовність майбутніх викладачів ВНЗ до педагогічної діяльності", "формування готовності майбутніх викладачів ВНЗ до педагогічної діяльності". Визначено компоненти, критерії, показники та рівні готовності, а також обгрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх викладачів непедагогічних спеціальностей до педагогічної діяльності. Її ефективність реалізується за допомогою впровадження педагогічних умов: розвитку мотиваційної готовності та творчих здібностей магістрантів у оволодінні педагогічними знаннями і вміннями, оптимального підбору методів, упровадження трирівневої моделі та систематичного моніторингу процесу формування готовності майбутніх викладачів ВНЗ до педагогічної діяльності. Встановлено, що розгортання процесу через репродуктивний та реконструктивний рівні дозволяє студентам досягнути творчого рівня навчальної діяльності, що відповідає сформованій готовності до педагогічної діяльності у вищій школі. Задоволення актуальних потреб студентів в опануванні педагогічних явищ, самостійна оцінка студентами готовності до аудиторної роботи та досягнутого навчального прогресу, а також максимальна кількість практичної педагогічної діяльності під час опанування педагогічних дисциплін дозволяє сформувати позитивну мотивацію до опанування педагогічної дисципліни та майбутньої педагогічної діяльності у вищій школі.

• Модестова Тетяна Василівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"