Розглянуто комплекс дефініцій та іманентні жанрові характеристики, що визначають специфіку фортепіанного етюду. Змодельовано жанрово-семантичний інваріант і запропоновано типологію фортепіанного етюду. Шлях еволюції жанру розкрито у широкому спектрі його модифікацій (інструктивний, концертний, художній, джазовий, поліжанрові міксти). Здійснено комплексний аналіз взірців фортепіанного етюду першої половини XX ст., виявлено чинники циклізації. З’ясовано специфіку утворення мікстів і природу взаємодії етюдної поетики як зі спорідненими, так і з жанрами-антитезами. Здійснено огляд еволюційного шляху жанру фортепіанного етюду, який засвідчує генезу формування жанру протягом періоду XV - кінця XIX ст. на підставі концертного репертуару та методичного досвіду клавірної, органної, скрипкової музики з поступовою диференціацією технічного та художнього первнів. Це зумовлено принциповою зміною концепції публічного концертного фортепіанного виконавства, у якому відбувається своєрідна фетишизація віртуозності з яскравим виявом індивідуальності піаніста, його інтерпретаційної манери, імпровізаційності та свободи прочитання тексту, театралізацією виконавського образу, оркестральністю фортепіанного тембру, а також зі здобутками фортепіанної педагогіки, у якій значно більшої уваги приділяється самовияву особистості, творчій активності піаніста-концертанта.

• Григоренко Сергій Валерійович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"