Теоретично обгрунтована та практично підтверджена можливість одержання жаростійких матеріалів підвищеної термостійкості на основі глиноземистого цементу, модифікованого комплексною алюмосилікатною добавкою, за рахунок направленого регулювання фазового складу в'яжучої речовини та формування стійких різновидів гідроалюмінатів, що здатні до дегідратації без руйнування структури випаленого цементного каменю. Визначено особливості процесів структуроутворення, гідратації та дегідратації та формування структури жаростійкої в'яжучої речовини в присутності комплексної алюмосилікатної добавки на ранніх стадіях тверднення та після дії високих температур і показано їх вплив на термомеханічні властивості одержаного штучного каменю. Показано залежність термічної стійкості та показників фізико-механічних властивостей жаростійкого матеріалу від фазового складу в'яжучої речовини та структури матеріалу. Встановлено, що у процесі нагрівання проходить зміна фазового складу в'яжучої речовини, мікроструктури жаростійкого матеріалу з утворенням стійких різновидів гідроалюмінатів, зменшення коефіцієнта лінійного термічного розширення (КЛТР) матеріалу та наближення його до КЛТР заповнювачів та збільшення залишкової міцності обумовлюють підвищення термічної стійкості жаростійкого матеріалу з розроблених складів.

• Якуш Євген Юрійович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"