Створено каталог керамічних виробів спеціального призначення, розроблено їх типологію. Доповнено й уточнено технологічний процес їх виготовлення й організацію гончарного виробництва. Показано, що керамічні вироби спеціального призначення були продуктом виробництва міських гончарів. Місто в досліджуваний період складалося з виробників і споживачів, які існували в рамках двох форм організації ремесла: перша форма пов'язана із задоволенням потреб княжої адміністрації та частково ринку (Верхній Київ), а друга, основна, - це вільне гончарство, яке працювало на ринок (Поділ). Київські гончарі використовували приблизно одну технологічну схему, яка складалася з послідовних операцій: підбору та видобутку сировини, підготовки формовочної маси, формоутворення, декорування та випалу речей. Акцентовано увагу на функціональному призначенні цих виробів. З'ясовано, що писанки були поліфункціональними виробами, адже, з одного боку, могли використовуватися як іграшки-брязкальця, а з іншого - могли пов’язуватися з культовим призначенням, використовуватись як оберіг для дитини. Із залученням електронних приладів і комп'терних технологій здійснено реконструкцію освітлення приміщень Києва. Визначено просторово-хронологічну схему поширення керамічних виробів спеціального призначення та місця їх скупчень, виділено зони імовірного виробництва цих виробів.

• Сушко Аліна Олександрівна (історичні науки)
• Сушко Ала Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"