Розроблено теоретико-методологічні основи та концептуальні рішення проблеми формування політики сталого розвитку лісового сектора економіки й інструментів її впровадження в Україні. На основі аналізу процесів зміни економічної парадигми систематизовано епістемологічні підходи до лісової політики й економіки та наукові підходи до їх досліджень. Узагальнено зарубіжний досвід використання інструментів лісової політики у контексті стимулювання сталого управління лісами. Запропоновано нові прикладні напрямки лісової політики. Оцінено прихильність фахівців галузі до спрямованості лісової політики на альтернативні підходи (посилення контролю чи лібералізацію) та фактори, що її визначають. Сформульовано політико-твірні принципи сталого розвитку лісового сектору економіки за умов формування "зеленої" економіки, принципи інституційних змін задля реформування лісової галузі. З метою аналізу характеру конфліктів лісокористування та управління запропоновано їх класифікацію та стратегії менеджменту. Обгрунтовано у теоретичному плані механізм вибору інструментів лісової політики та формування системи інструментів. Зазначено, що діяльність державних лісогосподарських підприємств потрібно оцінювати за її суспільними наслідками для суспільного добробуту у розширеному трактуванні, запропоновано критерії каузативного бенчмаркінгу. Обгрунтовано стратегічні підходи щодо використання процедур лісової сертифікації та верифікації ланцюга постачання продукції діяльності підприємств лісового сектора у контексті запевнення проходження процедур належної обачності (due diligence) з метою адаптації до нового законодавства ЄС щодо лісопродукції.

• Соловій Ігор Павлович (1964–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"