Розглянуто медико-біологічні проблеми кріоконсервування біооб’єктів плацентарного походження (КБПП) 36 - 38-ми тижнів гестації різного ступеня дезінтеграції на основі визначення процесів, що відбуваються в них під дією кріовпливу і кріопротекції, наступним встановленням основних механізмів дії КБПП на організм в період пізнього онтоненезу для корекції інволютивних змін. Встановлено прогностичні критерії морфофункціональної відповідності вихідного стану плацент для створення КБПП. Виявлено специфічні ознаки кріоушкодження тканини плаценти у вигляді розривів строми, відшарування маргинальної кайми, цитотрофобласту, вакуолізації цитоплазми. Зазначено, що уникнути цих ушкоджень дозволяє кріоконсервування під захистом розчинів ДМСО і гідроксиетилкрохмалю у разі застосування триетапної програми заморожування з ініціацією кристалоутворення. Розглянуто ефективні біотехнології одержання і кріоконсервування кріоекстракту, клітин і фрагментів плаценти. Верифіковано біобезпечність введення кріоконсервованих фрагментів і клітин плаценти. Наголошено, що парентеральне застосування кріоекстракту плаценти призводить до спорадичних внутрішніх гематом і репродуктивних втрат. Коригування сенільно-інволютивних змін внаслідок імплантації кріоконсервованих фрагментів плаценти реалізується через відновлення рівня генетичної детермінації метаболізму, регуляції апоптозу, ініціації потенціалу білоксинтезувальної функції, репаративних процесів, мікроциркуляції і васкулогенезу, купірування прооксидантних, ініціацію антиоксидантних механізмів. Виявлено науково-організаційні принципи створення і функціонування низькотемпературних банків кріоконсервованих біооб’єктів плацентарного походження.

• Прокопюк Ольга Степанівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"