Набули подальшого розвитку уявлення про закономірності структуроутворення вібропоглинаючих епоксиуретанових композиційних матеріалів та вплив на їх властивості хімічної природи олігомерів, амінних твердників, поверхні дисперсних мінеральних наповнювачів і характеру їх міжфазної взаємодії. Вперше показано можливість одержання вібропоглинаючого епоксиуретанового матеріалу мастичного типу з високими демпфірувальними й адгезійно-міцнісними властивостями у присутності суміші олігоефірциклокарбонатного та епоксидіанового олігомерів, а також високодисперсних мінеральних наповнювачів: білої сажі та технічного вуглецю. Вперше встановлено, що епоксиуретанові полімери на основі епокситрициклокарбонат-амінних систем характеризуються високим ступенем завершеності процесу твердіння за невисоких температур, що обумовлено більш високою швидкістю структурування олігоефірциклокарбонатного олігомера (вдвічі у порівнянні з епоксидним) на початковій стадії та низькою ефективною енергією активації на більш глибоких стадіях процесу твердіння. Вперше експериментально встановлено, що аморфні кремнеземи (біла сажа, аеросил), які мають гідрофільну поверхню за рахунок полярних силанольних груп, на відміну від гідрофобних наповнювачів (метилаеросил, технічний вуглець), зумовлюють більш високий рівень міжфазної взаємодії полімер - наповнювач, що забезпечує зниження коефіцієнта механічних втрат, підвищення температури склування, динамічного та статичного модулів пружності, а також розширення температурного інтервалу демпфірування наповненого епоксиуретанового полімера.

• Скрипинець Анна Василівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"