Вперше у компаративному плані досліджено функціонування радіомовлення щодо формування ним національних ідентитетів українського етнокультурного типу, з'ясовано його специфіку, виявлено спільні та відмінні особливості, переваги та недоліки. Розширено коло основних принципів діяльності радіомовлення в контексті формування української національної ідентичності. Доведено, що за умов конкуренції між різними теоретичними концепціями національної ідентичності в сучасній Україні популяризація ідентитетів українського етнокультурного типу засобами радіомовлення має важливе суспільне значення, яке полягає у створенні стабілізувального морально-духовного підгрунтя для утвердження націоцентричної позиції. Виявлено, що відмінності між загальнонаціональним і локальним (регіональним) радіодискурсами у сфері формування українських ідентитетів є незначними, а труднощі у їх поширенні спричинені головно недостатньою підтримкою з боку держави, а також особливостями структури медіапростору в Україні. Набули подальшого розвитку концептуальні підходи та функціональні можливості радіомовлення в системі формування української національної ідентичності. Удосконалено модель дворівневого наукового аналізу, що створило передумови для виявлення певних світоглядних аксіом українськості, які ставляться й озвучуються в загальнодержавному масштабі дещо м'якше, гнучкіше, з меншою політичною гостротою, ніж у передачах радіокомпаній західних областей України. Поглиблено розуміння сутності суспільної ідентифікації як необхідної умови існування будь-якої людини, концептуальне положення про те, що належність до ширших спільнот є важливою умовою соціалізації індивіда.

• Шайда Наталія Костянтинівна (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"