Вперше на підставі вивчення гістоморфологічної будови кіст шкіри обличчя встановлено, що в 73 % випадках за допомогою звертаються хворі з епідермальними кістами і лише в 27 % - з атеромами. Показано, що існуючі методи доопераційного обстеження не дозволяють провести диференціальну діагностику атером та епідермальних кіст. В процесі їх росту в прилеглій шкірі розвиваються необоротні атрофічні процеси, що супроводжуються втратою сальних і потових залоз, волосяних фолікулів. Наявність у атером і епідермальних кіст внутрішнього епітеліального шару капсули, а також їх близькість до епідермісу служить обгрунтуванням до застосування нерадикального хірургічного методу лікування - цистотомії. Вперше розроблено щадну методику хірургічного лікування атером в щелепно-лицьовій області та підтверджено її ефективність. Результати післяопераційних клінічних оглядів свідчать, що на тлі вживання цистотомії, зниження об'єму травмованих тканин, відсутності в рані шовного матеріалу, а також створення адекватного дренажу зменшується інтенсивність місцевих запальних реакцій, оптимізуються умови перебігу репаратівних процесів, що сприяє підвищенню естетичності формованого рубця. Вперше за допомогою ЛДФ-моніторінгу виявлено значимі відмінності в показниках мікрогемодинаміки у хворих після виконання операцій за традиційним і запропонованим методах.

• Григор'єва Тетяна Сааківна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"