Сформульовано наукове визначення професійного захворювання, з’ясовано відмінності від інших захворювань, пов’язаних взагалі з професійною діяльністю, а також від нещасних випадків на виробництві. Професійне захворювання розглянуто як різновид соціального страхового ризику і як страховий випадок, з настанням якого у працівника виникає право на одержання відповідних компенсацій, викликаних ушкодженням здоров’я та втратою працездатності. На відміну від інших соціальних ризиків ці ризики є передбачуваними, а тому на роботодавців покладається обов’язок створювати безпечні умови праці, своєчасно проводити атестацію робочих місць і вживати заходи з попередження захворювань. Запропоновано визначити дату виникнення професійного захворювання з моменту одержання висновку медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про відсоток втрати працездатності. У зв’язку з необхідністю своєчасного виявлення й взяття на облік професійних захворювань з’ясовано й обгрунтовано особливості медичної деонтології та вчення про лікарську таємницю під час лікування потерпілих внаслідок професійного захворювання. Наголошено на необхідності включення до складу МСЕК представників від профспілок, участь яких буде сприяти захисту працівників від необгрунтованого обвинувачення в порушенні ними норм та правил з охорони праці. Проаналізовано обов’язки роботодавців та лікувально-профілактичних установ щодо розслідування професійних захворювань. Досліджено порядок вирішення спорів, пов’язаних із встановленням причинного зв’язку між захворюванням та умовами праці.

• Караченцев Сергій Юрійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"