Здійснено критичний аналіз ключових питань і проблем розвитку сучасного флейтового мистецтва. Потверджено оригінальні методи формування виконавського апарату на основі нового ставлення до процесу опанування виконавськими навичками, запропонованого провідними фахівцями психофізіологічної методичної школи. Впроваджено в українське музикознавство унікальну інформацію про історію та обставини виникнення найвизначніших творів для флейти, конкретизовано питання використання окремих конструкцій інструмента у кожному випадку. Висвітлено найважливіші епізоди творчої діяльності невідомих до цього часу в українській музикознавчій літературі артистів-флейтистів, що сприяли суттєвому прогресу у виконавстві та збагаченню репертуару (Л. Фльорі, Р. Айкен, С. Гаццелоні, Р. Дік, Д. Баррер, Г. Байр, Ф. Богнер, Г. Крюнель та ін.). Запропоновано новий погляд на з'ясування причин поширення у педагогічному процесі інструктивного матеріалу, його значення у становленні професійного музиканта; на передумови ефективного застосування сучасної виконавської техніки флейтиста. Уточнено принципи змістовної та структурної класифікації явища артикуляції, перенесені з площини теоретичних узагальнень на грунт практичного застосування у професійній діяльності музикантів-інструменталістів. Набули подальшого розвитку дослідження витоків становлення та розвитку класичного флейтового концерту на прикладі найяскравіших зразків жанру з характеристикою досягнень національних композиторських шкіл. Поглиблено обгрунтування зв'язку мистецтв у рамках стильових епох, використаного як дієвий засіб досягнення майстерності інтерпретації.

• Карпяк Андрій Ярославович (мистецтвознавство)
• Карпяк Андрій Ярославович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"