Проведено аналіз ментальних засад української літературної мови в контексті філософських і мовознавчих теорій, розширено зміст понять "ментальність" та "менталітет", відповідно до чого ментальність зводиться до світоглядної сфери, а менталітет до стійких неусвідомлюваних форм світосприйняття, притаманних певній групі людей. Показано, що ментальність, як і літературна мова, формується та безперервно видозмінюється. Уточнено, що період утворення спільної загальнонаціональної літературної мови в Україні припадає на 1920-ті рр., а саме добу "українізації". Літературною вважаємо оброблену форму загальнонародної мови, що обслуговує і в усній, і в письмовій формі усі сфери культурного та суспільного життя народу. Зазначено, що літературна мова є мовою державного законодавства, мовою освіти, науки, мистецтва, ЗМІ тощо. Вона має непорушні норми. Розкрито мовні явища, що характеризують сьогодні ментальність в Україні, а саме: диглосію, білінгвізм і суржик.

• Соколіна Ольга Віталіївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"