Розглянуто питання підвищення ефективності стратегії збереження та відновлення репродукції людини шляхом направленого застосування інформаційних технологій у разі прийняття рішень під час допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Аналіз теоретичних аспектів медико-соціальних проблем безпліддя подружніх пар і ролі новітніх інформаційних технологій у її вирішенні показав, що сучасне повноцінне інструментальне дослідження подружніх пар, спрямоване на кількісне оцінювання стану здоров'я, повинно виконуватися із застосуванням сукупності математичних, програмних і технічних методів і засобів, враховуючи початковий стан пацієнтів, ступінь впливу зовнішніх і внутрішніх ризиків. Суттєве та швидке зменшення частоти небажаних ефектів під час лікування безпліддя пов'язано з технологічно професійним забезпеченням виявлення знань із даних, що накопичуються, та розробленням на цій основі профілактичних заходів, цілком спрямованих на боротьбу з ускладненнями. Визначено критерій релевантності в завданнях виявлення знань, використання якого дозволяє істотно звузити напрями подальших наукових пошуків і забезпечити спрямованість статистичних досліджень. Про це свідчить суттєве зменшення розкиду даних - середня помилка математичного очікування зменшується в усіх випадках у два і більше разів. Знайшли подальший розвиток ДРТ. Зокрема показано ефективність використання FISH-методу для встановлення наявності збалансованого та незбалансованого каріотипу ембріонів у сім'ї, анамнез якої обтяжений наявністю збалансованої реципрокної транслокації у батька. Прямий FISH-аналіз безпосередньо в інтерфазних клітинах є надійним та інформативним методом швидкого виявлення мозаїцизму з високою чутливістю та специфічністю. Підтвердженням високої валідності методу є значення коефіцієнтів асиметрії та ексцесу. Вони ж можуть використовуватися для швидкої оцінки наявності патології. Показано також, що FISH-метод інформативний на про- і метафазних препаратах та під час аналізу неподільних клітин. Запропоновано концепцію бази знань із медичної діагностики станів пацієнтів у разі естракорпорального запліднення (ЕКЗ). База знань містить модель онтології предметної області, що, в свою чергу, складається з трьох частин: моделі спостережень, моделі знань щодо захворювань, моделі історій хвороб пацієнтів. Запропоновано використання багаторівневої онтології з трансформацією її у дво- або тривимірний графи для рішення окремих діагностичних і прогностичних завдань, а також онтологій знань для діагностики та прогнозування станів у режимі реального часу. Показано можливість досягнення діагностики станів до 92 ± 2,1 %, а прогнозування станів - 87 ± 2,6 %. Загальне факторіальне навантаження клінічних ознак, що можна використовувати для прогнозування результату ДРТ, достатньо велике. В середньому в 77 ± 3,2 % випадків можливо забезпечити успішну предикцію результату. Серед груп ознак найбільше факторіальне навантаження для прогнозування станів у разі ЕКЗ мають показники регуляторних механізмів (р < 0,05). Інші групи клінічних ознак за загальної важливості для прогнозування результатів ЕКЗ кількісно між собою статистично не відрізняються (р > 0,05). Розглянуто проблему оцінювання інформативності окремих симптомів як змінної величини, залежної від стану пацієнта, його симптоматики та тенденцій розвитку процесу. Доведено, що інформативність показників, симптомів і симптокомплексів, а також дослідження в цілому залежить від його місця в діагностичному процесі та від темпоральної логіки появи окремих ознак.

• Денисенко Сергій Вікторович (медичні науки)
• Денисенко Софія Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"