Вперше показано особливості метаболічного стану привушної залози за умов гострого сіаладеніту, що може бути використано в розробці нових способів прогнозування стійкості залози до гострої гіпоксії. Встановлено системно-локальний характер гуморально-метаболічного забезпечення стійкості привушної залози до дії гіпоксії та першорядне значення в ній систем ліпопероксидації, аденінових нуклеотидів, АТФази та тканинного дихання. Вперше встановлено, що мексидол здатний збільшувати щвидкість утилізації енергії макроергічного зв'язку міоепітеліоцитами, не викликаючи виснаження запасів макроергів. Доведено, що динаміка вмісту АТФ не підлягає прямій лінійній залежності від ступеня запального процесу: стабільний рівень АТФ залежить не тільки від аеробної ланки енергообміну, про що свідчить гальмування активності цитохромоксидази вже в перші хвилини гіпоксії, а й від швидкого включення анаеробного шляху енергоутворення - гліколізу. Виявлено, що незважаючи на високу активність гліколізу вміст глікогену змінюється незначно або залишається в межах нормальних значень.

• Волобуєва Ольга Вікторівна (медичні науки)
• Волобуєва Олена Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"