Наведено основні чинники, що визначають структуру первинної інвалідності й основні фактори впливу на результати лікування після оперативного лікування діафізарних переломів великогомілкової кістки. Вперше визначено рентгенологічні ознаки перебігу репаративного остеогенезу у разі переломів кісток гомілки за умов застосування блокувального інтрамедулярного остеосинтезу (БІОС). Показано, що формування масивної періостальної муфти навколо місця перелому є характерною ознакою загоєння у випадках застосування БІОС, а за застосування традиційного металоостеосинтезу пластинами DCP наявність періостальної кісткової мозолі може свідчити про незадовільний перебіг репаративного остеогенезу поряд з резорбцією навколо фіксуючих гвинтів. Удосконалено технології хірургічного лікування переломів кісток гомілки та розроблено алгоритм диференційованого застосування БІОС у разі діафізарних переломів кісток гомілки, заснований на врахуванні тяжкості ушкодження, наявності чи відсутності перелому малогомілкової кістки в нижній і середній третині гомілки. Вперше на основі біомеханічних досліджень обгрунтовано показання до остеосинтезу малогомілкової кістки за різних рівнів її пошкодження за умов застосування БІОС. Доведено переваги БІОС у порівнянні до традиційної технології під час лікування діафізарних переломів кісток гомілки, які полягають у підвищенні кількості задовільних результатів лікування хворих на 27,4 %.

• Малик Віталій Данилович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"