Вперше проаналізовано українську прозу та драматургію першої половини XIX ст. з метою визначення місця жіночого образу в системі духовних цінностей. Доведено, що жіночі образи постають соціально та національно маркованими, спостерігається певна вікова диференціація, що дозволяє письменникам подати образи жінок усіх вікових груп і тенденційно наділити певними чеснотами, що наближують їх до національного ідеалу жінки. Це дозволяє визначити смислові домінанти, зумовлені просвітительським світобаченням авторів і прагненням сформувати ціннісні орієнтири своїх сучасників, спрямовані на вдосконалення людини та суспільства. Розглянуто близько сімдесяти жіночих образів і зроблено висновок, що духовність жінки в першій половині XIX ст. співвідносилася з її зовнішньою красою, емоційно-чуттєвою витонченістю, дотриманням християнських і національних морально-етичних норм, шануванням вічних, загальнолюдських, фомадянських цінностей, здатністю гармонізувати міжособистісні, родинні, суспільні взаємини, виборювати право на щастя, рівні людські права з чоловіком, бути самодостатньою, розумною, готовою оберігати духовні та національні святині свого народу.

• Шалацька Ганна Миколаївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"