Здійснено аналіз трансцендентальної теорії самосвідомості через зв'язок трансцендентального самообгрунтування з сингулярністю знання про себе. На підставі розгляду апорій трансцендентальної теорії самосвідомості виявлено, що знання про себе годі несуперечливо описати у межах моделі верифікації предметного знання. Неуспіх такої спроби унаочнює Кантова трансцендентальна дедукція самосвідомості, яка хоча й спирається на слушні вихідні положення, а саме: невисновуваності самосвідомості з емпіричної предметності й одночасності диференціювання й інтегрування, проте через спробу обгрунтування універсальності моделі верифікації предметного знання не у змозі описати самосвідомість як сингулярний стан справ, тобто як безпосереднє існування знання, а не лише знання про існування. Несуперечлива теорія самосвідомості можлива лише у разі опису самосвідомості як нерефлексійної єдності, тобто така теорія і собі має бути нерефлексійною. На цьому тлі головним викликом для теорії самосвідомості постає потреба в обгрунтуванні відмови від рефлексії як основного способу опису знання про себе. Від розв'язку даного завдання залежить успіх такої теорії.

• Іващенко Іван Георгійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"