Наведено результати досліджень з удосконалення елементів зональної технології вирощування вівса щодо впливу строків сівби, режимів мінерального живлення, дії біопрепаратів і стимуляторів росту за умов урахування генотипових особливостей сортів та екологічних умов. На базі багаторічних результатів досліджень встановлено зв'язки польової схожості з факторами гідротермічного забезпечення строків сівби. Досліджено особливості формування кореневої системи, надземної маси, абсолютно сухої маси, листкової поверхні рослин у динаміці їх розвитку, ознак індивідуальної продуктивності й якості зерна, а також рівень водоспоживання сортами вівса. З'ясовано економічну ефективність вирощування вівса залежно від строків сівби, норм мінеральних добрив і встановлено ефекти технологічної дії біоактивних речовин за різних способів їх використання. Показано, що сорти Синельниківський 1321 і Скакун за оптимальних строків сівби та дози добрив N ₆₀P ₃₀R ₃₀ за використання біопрепарату фосфоентерин і перспективного штаму КЛ 9, регуляторів росту емістим Сіагат 25К здатні забезпечувати в зоні північного Степу України найвищу врожайність екологічно-чистого високоякісного зерна.

• Семяшкіна Алла Олександрівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"