Виявлено характер впливу компонентів оксидних мідь-церій-цирконієвих систем на їх каталітичні властивості у реакції вибіркового окиснення монооксиду вуглецю у середовищі водню. Дослідження структурних і текстурних характеристик вихідних носіїв, а також їх каталітичних властивостей у реакції окиснення CO виявило, що із збільшенням температури прожарювання ZrO ₂ від 300 - 1 000 °С відбувається зрощення дефектних наночастинок з утворенням великої кількості міжзерених границь, що й обумовлює високу каталітичну активність таких матеріалів у реакції окиснення CO. Показано, що незалежно від структурних і текстурних характеристик ZrO ₂, у результаті нанесення активних компонентів на носії утворюються наночастинки практично однакового розміру як у випадку оксиду міді (~30 нм), так і діоксиду церію (~10 нм). Продемонстровано, що у разі застосування церій-амоній нітрату в якості церієвого прекурсору утворюється більш дефектний діоксид церію, який має більшу кількість кисневих вакансій в структурі, що призводить до підвищення активності одержаних мідь-церій-цирконієвих каталізаторів у реакції окиснення CO в збагачених воднем газових сумішах. Встановлено, що каталітичні властивості, зокрема, конверсія CO та вибіркова селективність, нанесених на діоксид цирконію оксидних мідь-церієвих систем визначаються структурою та дисперсністю носія: найбільш високі показники конверсії та вибіркової селективності спостерігаються на зразках каталізаторів, що нанесені на діоксид цирконію, який прожарений за температури 1 000 °С і характеризується низькою питомою поверхнею та найбільшим розміром наночастинок.

• Гуральський Артем Володимирович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"